Пошуковий запит: (<.>A=Пугачова М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
|
1. |
Пугачова М. В. Рівень використання виробничих потужностей підприємств як індикатор стану економіки [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - 2012. - Т. 133. - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAe_2012_133_23
|
2. |
Пугачова М. В. Використання європейських індикаторів для дослідження українських економічних тенденцій [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - 2013. - Т. 146. - С. 81-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAe_2013_146_17
|
3. |
Пугачова М. В. Статистичний моніторинг стану галузей економіки з використанням показників кон’юнктурних обстежень підприємств. [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Моделювання та інформаційні системи в економіці. - 2014. - № 90. - С. 95-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mise_2014_90_11
|
4. |
Пугачова М. В. Індикатори ділових очікувань у Спеціальному стандарті поширення даних: світовий досвід та український погляд [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Статистика України. - 2013. - № 4. - С. 15-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2013_4_4
|
5. |
Пугачова М. В. Інвестиційна політика підприємств: статистичне дослідження сучасних тенденцій [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2014. - № 5. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2014_5_14
|
6. |
Пугачова М. В. Статистичний аналіз розвитку української промисловості: чи є резерви? [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Статистика України. - 2017. - № 3. - С. 20-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2017_3_5
|
7. |
Пугачова М. В. Використання міжнародних рейтингів та індикаторів ділової активності для прогнозування розвитку економіки [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Статистика України. - 2018. - № 4. - С. 34-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2018_4_6
|
8. |
Пугачова М. В. Особливості прогнозування ділових циклів української економіки [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Статистика України. - 2019. - № 4. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2019_4_6
|
9. |
Пугачова М. В. Реєстри населення як ядро системи реєстрів у північноєвропейських країнах [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова, О. М. Гладун // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 4. - С. 3-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2020_4_3 Системи електронних реєстрів, що створені у багатьох європейських країнах, уже давно довели свою ефективність при застосуванні у різних сферах функціонування держави, окремих фірм та у поліпшенні умов взаємодії населення із органами влади та приватними організаціями. Особливе місце у системах реєстрів посідають реєстри населення. Саме вони надають усебічну та повноцінну інформацію про особу, при цьому даючи змогу людині економити час та зусилля при вирішенні нагальних проблем, запитів та вимог, що стосуються здоров'я, освіти, власності, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги тощо. Реєстри населення також довели свою ефективність під час проведення останніх раундів переписів населення та житла. Піонерами у створенні та використанні систем реєстрів населення є північноєвропейські країни. Актуальність статті для України обумовлена: активним розвитком різноманітних реєстрів, які, про те, погано взаємодіють між собою і не становлять цілісної системи; необхідністю врахування досвіду провідних країн у створенні повноцінної системи реєстрів. Мета статті - узагальнення досвіду північноєвропейських країн із створення та функціонування систем реєстрів та із визначення ролі цент рального реєстру населення як одного з базових. Узагальнено та порівняно аналіз системи реєстрів північноєвропейських країн, дослідженно ролі центрального реєстру населення та інших базових і спеціалізованих реєстрів як постачальників інформації про населення. Методи дослідження: системний аналіз, наукове узагальнення, порівняльний аналіз, методи теорії дослідження складних систем. Досліджено загальні аспекти створення та використання реєстрів населення у країнах Північної Європи. Характерною особливістю північноєвропейських країн, на відміну від України, є системність у створенні окремих реєстрів, коли для певного адміністративного реєстру одразу визначається місце у загальній системі та зв'язок з іншими, в першу чергу базовими, реєстрами. На прикладі двох із найбільш просунутих із цього питання країн - Данії та Норвегії - аналізуються заходи щодо створення систем персональних ідентифікаційних номерів та практика використання цих номерів у системах реєстрів. Наведено приклади підсистем реєстрів охорони здоров'я та освіти, а також деяких інших реєстрів, що містять персоніфіковану інформацію. На базі досвіду північноєвропейських країн сформульовано пропозиції щодо створення реальної діючої системи реєстрів в Україні.
|
10. |
Пугачова М. В. Використання систем електронних реєстрів при проведенні переписів населення [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова, О. М. Гладун, М. В. Виноградова // Статистика України. - 2020. - № 4. - С. 32-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2020_4_6
|
11. |
Пугачова М. В. Реєстри системи освіти в європейських країнах: корисний досвід для України [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Статистика України. - 2021. - № 1. - С. 58-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2021_1_8
|
12. |
Пугачова М. В. Реєстри систем охорони здоров’я північноєвропейських країн [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова, О. М. Гладун // Демографія та соціальна економіка. - 2021. - № 4. - С. 21-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2021_4_4
|
13. |
Гладун О. М. Генезис демографічного реєстру в Україні [Електронний ресурс] / О. М. Гладун, М. В. Пугачова // Демографія та соціальна економіка. - 2022. - № 3. - С. 3-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2022_3_3 Держава не може функціонувати без точної і надійної інформації про чисельність своїх мешканців, статеву, вікову структуру населення та його розміщення на території країни. Протягом багатьох десятиліть таку інформацію отримували з переписів населення, а у міжпереписний період - з різних додаткових джерел. Пізніше у розвинених країнах створили так звані електронні демографічні реєстри, що дало змогу оперативно актуалізувати необхідну інформацію про населення, зберігати її й швидко обробляти. Наприкінці минулого століття у багатьох розвинених країнах демографічні реєстри стали головним джерелом інформації для проведення традиційних переписів населення, а пізніше - навіть частково або повністю їх замінили. Україна на теперішній час через різні обставини не має повноцінного демографічного реєстру і тільки проходить складний шлях до його становлення. Мета статті - дослідження процесу створення демографічного реєстру в Україні в історичному аспекті. А її новизна полягає у тому, що вперше висвітлено, 4 ISSN 2072-9480. Demography and social economy. 2022, N 3 (49) О. М. Гладун, М. В. Пугачова проаналізовано та оцінено три спроби розроблення національного демографічного реєстру. Дослідження грунтується на застосуванні системного аналізу для оцінки усіх спроб створення українського демографічного реєстру; використання методів дослідження складних систем (аналізу і синтезу) дало можливість докладно проаналізувати компоненти усіх реєстрів і на основі компаративного аналізу визначити сильні та слабкі сторони кожної версії реєстру. Застосування конкретно-історичного підходу допомогло вивченню процесів проєктування і створення реєстрів з урахуванням конкретних історичних умов, в яких вони відбувались, і з'ясуванню їх впливу на ці процеси. Для досягнення поставленої мети досліджено проєкти демографічних реєстрів, розроблені в різні часи: автоматизованого банку даних "Населення" і Державного регістру населення України. Проаналізовано причини, через які ці електронні інформаційні ресурси так і не були побудовані. Досліджено мету створення і можливості запровадженого Єдиного державного демографічного реєстру. Виявлено переваги і недоліки, продемонстровано його зв'язок з іншими електронними реєстрами, що функціонують в органах влади й місцевого самоврядування. Представлено порівняння складу демографічних ознак двох згаданих вище проєктів і реєстру, що на сьогодні функціонує. З точки зору саме демографічної спрямованості та технологічного поєднання з іншими інформаційними системами найбільш досконалим був проєкт Автоматизованого банку даних "Населення". Проєкт структури наступного реєстру був перенасичений усією можливою інформацією щодо населення, яка з погляду демографічних потреб не була необхідною. Єдиний державний демографічний реєстр був створений з метою забезпечення населення документами нового зразка, але не був спрямований на повноцінне виконання ролі демографічного реєстру.
|
14. |
Пугачова М. В. Реєстри територіальних громад: створення та функціонування в умовах російсько-української війни [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова, О. М. Гладун // Статистика України. - 2022. - № 3-4. - С. 109-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2022_3-4_13
|
15. |
Пугачова М. В. Використання електронних ресурсів для дослідження впливу СOVID-19 на зростання смертності у Польщі та в Україні [Електронний ресурс] / М. В. Пугачова // Статистика України. - 2023. - № 1. - С. 127-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2023_1_14
|